Підговорив друзів, знайомих, товаришів і махнули у Карпати. Відпочиваю там по декілька раз в рік на протязі 2 десятиліть (ух! я не молодий) і кожен раз нове відчуття, нові смаки, нові бажання. Цього разу всю дорогу мріяв про Горілку з Салом. По пляшечці стікає сльоза роси. Сало духмяне і п’янить не меньше. Мрія збулася, подарувавши дуже файну забаву: влаштували дискотеку під відкритим небом і перлися під Барбітуру до самого ранку.
Деякі фотографії отут.

Як романтично пахне ковбаса,
І помідори густо зашарілись,
А в пляшці чиста, мов роса,
Горілочка домашня зачаїлась.
І ніжно сало збавлює тільцем,
І хліб наставив загорілу спину,
Якщо ти млієш - слухаючи це,
Чому ж ти, блять, не любиш Україну?