Статті від Листопад 2005

Моя революція.

Листопад 22, 2005 / Категорично в думки вголос, політика / Коментуй

Ернесто ЧегевараНе збирався нічого писати, але занесло сьогодні на Майдан. По справах. Якщо чесно, то вилетіло з голови дійство яке там було (є-буде). Підгадав таксист сказавши, що до самого Майдану добратися буде важко. АГА!

Можна довго сперечатися про наслідки, можна довго говорити про передумови – дурня. Важливий факт: мільйони людей були там. Із мільйоном сподівань, по мільйонам причин. Кожен зробив свою революцію. Кожен ОТРИМАВ щось взамін.

Гуляючи по майдану і слухаючи ТУ САМУ музику, дивлячись на ТАКІ САМІ стрічки, стяги, плакати груди розпирало. Готовий був зробити все так само не думаючи що буде через рік. Я згадув СВОЮ революцію.

ЩЕ: Че не зупинявся. Можна було залишитися міністром культури Куби після першої виграної революції і курити бамбук.

Детектив. Фінал.

Листопад 22, 2005 / Категорично в життя / Коментуй

Детективний сюжет із життя розвернувся у комедійний. У фіналі сказав собі: “Сам дурак”. Незвично коли із заматерілого режисера роблять актора другого плану. Але було весело. Майже всім. Нажаль це ще одна історія всіх подробиць якої незнає ніхто.

ЩЕ: Сьогодні всі пишуть про річницю революції… Не буду.

Ре:клямка

Листопад 21, 2005 / Категорично в абабагаламагa, розваги / Вже є коментарів: 2

Йде собі порядний вуйко Львовом, гуляє. Проходить повз бордель, раптом чує якийсь гвалт згори. Підіймає голову – там на даху борделя коти злягаються. Котяри зрештою так захопились, що зісковзнули з даху и гепнулись просто перед вуйком, так їх разом і заціпило… Вуйко пригладив вуса, підняв котячу парочку обережно, і вічливо стукає у двері борделю. Відкриває така добряча пишна бандерша, рази у півтора більша за вуйка, і дивиться на нього. Вуйко простягає їй котів і чемно каже: “Вибачте, пані шльондро, у вас тут реклямка звалилася…”

Друзі -> добре.

Листопад 20, 2005 / Категорично в думки вголос / Коментуй

ЗавтикавЗовсім не памятаю моменту цієї фотографії. В(и)гадав місце і, приблизно, час.

На фотографії погляд, який я унаслідував від мами. Називається: “Погляд за межі”. Хто знає що там таке – зрозуміє.

ЩЕ: Як добре мати друзів, що не дають забути.