І сниться нам…
Бувають дні коли хочеться кинути все і полетіти світ за очі. Все дістало. Все не подобається. Не тішить.
Бувають дні яких ми не пам’ятаємо. Вони стираються. Самознищуються. І через деякий час вже важко сказати яким був той день.
Бувають миттєвості що хотілось би переживати вічно. Їх ми згадуємо часто. Смакуємо. Пробуємо повернути-перевернути.
Останнім часом мені не хочеться втікати.
Останнім часом я пам’ятаю всі дні.
Останнім часом у мене багато приємних миттєвостей.
Сплю?
Дякую тобі, за те, що ти завжди зі мною,
), і не без бою, але й без непотрібних слів.
І навіть так, як я хотів (чит. -ла
Дякую тобі, за те, що ти завжди зі мною,
І я живу не так, як всі, як за стіною, але з любов’ю на душі.
Дякую тобі, за те, що ти завжди зі мною,
І може й я твоє дитя, але з тобою я світу дам нове життя.
Без бою ніяк
Важко повірити… ніби вчора писала …а вже дала світу нове життя, і не одне
І не без бою…