І сниться нам…

Лютий 15, 2006 / Категорично в думки вголос, життя / Коментуй

Бувають дні коли хочеться кинути все і полетіти світ за очі. Все дістало. Все не подобається. Не тішить.
Бувають дні яких ми не пам’ятаємо. Вони стираються. Самознищуються. І через деякий час вже важко сказати яким був той день.
Бувають миттєвості що хотілось би переживати вічно. Їх ми згадуємо часто. Смакуємо. Пробуємо повернути-перевернути.

Останнім часом мені не хочеться втікати.
Останнім часом я пам’ятаю всі дні.
Останнім часом у мене багато приємних миттєвостей.

Сплю?

2 відгукнулося на І сниться нам…

  1. С.

    Дякую тобі, за те, що ти завжди зі мною,
    І навіть так, як я хотів (чит. -ла :) ), і не без бою, але й без непотрібних слів.

    Дякую тобі, за те, що ти завжди зі мною,
    І я живу не так, як всі, як за стіною, але з любов’ю на душі.

    Дякую тобі, за те, що ти завжди зі мною,
    І може й я твоє дитя, але з тобою я світу дам нове життя.

    Відповіcти

  2. С.

    Важко повірити… ніби вчора писала …а вже дала світу нове життя, і не одне :) І не без бою…

    Відповіcти

Відповісти