andyway.com.ua » думки вголос

Знаєш?

admin — Tue, 17 Jul 2007 14:07:09 +0000

Знаєш, мені здається що напрямок руху не має значення. Часом, після довгого і надхненного карабкання вгору, після сотні спроб довезти всім (собі?), що ти можеш і що гора того варта, в ту останню мить, коли руки не тримають, очі не бачать, а ноги висять, коли ти усвідомлюєш (відчуваєш?), що вже не залишилось жодних сил, шансів, а, головне, бажання – треба відштовхнутись і полетіти вверх. В прірву.

Де гуляє вітер…

admin — Fri, 24 Mar 2006 10:34:46 +0000

Не завжди чітко можна відповісти на просте запитання: ти вільний? В період гормонального дозрівання відповідь здається однозначною: я самий вільний і на оточуючих ~~насрати~~ начхати. Стаємо все більш не вільними дозріваючи і вводячи в сферу своєї відповідальності більше і більше людей. Хтось сказав:

Знаходячи багатство – втрачаємо совість,
Знаходячи кохання – втрачаємо голову,
Знаходячи істину – втрачаємо віру
І тільки втративши все знаходимо свободу.

Вищесказане відповідає правилам мого світу. А де гуляє ваш вітер?

І сниться нам…

admin — Wed, 15 Feb 2006 17:03:24 +0000

Бувають дні коли хочеться кинути все і полетіти світ за очі. Все дістало. Все не подобається. Не тішить.
Бувають дні яких ми не пам’ятаємо. Вони стираються. Самознищуються. І через деякий час вже важко сказати яким був той день.
Бувають миттєвості що хотілось би переживати вічно. Їх ми згадуємо часто. Смакуємо. Пробуємо повернути-перевернути.

Останнім часом мені не хочеться втікати.
Останнім часом я пам’ятаю всі дні.
Останнім часом у мене багато приємних миттєвостей.

Сплю?

Ти мене бачиш?

admin — Tue, 24 Jan 2006 09:42:00 +0000

- Мам, знаєш що я загадала коли мені виповнилося 6 років?
- Що, доцю?
- Щоб дорога до бабусі була не 200 кілометрів, як зараз, а 10. І мені здається бажання збулося – ми так швидко приїхали.
- Це неможливо. Ти просто подорослішала і змінилося твоє сприйняття, а дорога залишилась тією ж.

Треба тренувати сприйняття. В ньому вся суть. Світ навколо немає ніякого значення. Важливо тільки те як ми його сприймаємо. Задача ускладнюється тим що не існує точки відліку або ж форми для порівняння. Ми все ускладнюємо творячи далекі від ідеального ідеали, посипаючи їх комплексними комплексами і підігріваючи немотивованими емоціями. Рафінація профанує тіло. Профанація рафінує мозги.

ЩЕ: Кажуть існують оголені душі, а чув хтось про оголене сприйняття? Погоджуюсь оголитись, але бачити оголеними вас? Дякую, не треба.

Переворот мого світу.

admin — Fri, 16 Dec 2005 12:03:38 +0000

Після аварії щось дивне зі мною твориться. Я не злякався за своє життя, хоча люди з МНС говорили про диво. Жодної секунди не жалів себе, хоча чув співчуття і жаль навколо. Нема на що жалітися, але не добре всередині. Звідкись вилізла апатія і не відпускає вже другий тиждень. Пробував лічитися алкоголем, безглуздими витівками, дурною поведінкою – ставало гірше. До цього вважав що вмію боротися із депресіями, а точніше не допускати їх. Думаю догнав шок, що мав статися ще тоді. ~~Сподіваюсь~~Знаю що і це пройде. В дорозі.

Шо за фігня?

admin — Tue, 29 Nov 2005 01:25:08 +0000

Як часто ми задивляємось на посуд і не помічаємо його вмісту? А потрібно всього лиш заглянути, понюхати, не полінитись. Жити стане набагато ~~простіше~~ по іншому. Та хіба ж ми шукаємо легких шляхів? Тільки через тернії… До зірок?

ЩЕ: Близько сотні людей відвідує цей ресурс кожного дня.

Секс і Вишні.

admin — Mon, 28 Nov 2005 14:46:05 +0000

Питання до обговорення:
1. Чи потрібно для того щоб переконати когось у чомусь самому спробувати предмет переконання?
2. Чи потрібно щоб переконуваний мав уяву про предмет переконання?
Спробуємо розібратись.

Візьмемо, для прикладу, Секс, при чому у крайній його формі – часто і будь з ким. Секс для Сексу. Багато людей говорять що це не правильно по тим чи іншим причинам. Більшість релігій говорить що це не правильно. Але чи значить це що люди які так говорять спробували і відчули неприйнятність такої поведінки? Сумніваюсь.

Візьмемо, для прикладу, Вишню. Чи зможете ви пояснити смак Вишні людині яка ніколи її не куштувала? Сумніваюсь.

До чого я веду? Хм… Треба займатись Сексом і куштувати Вишні тоді і так як вам це подобається, живучи сьогоднішнім днем і не забуваючи що попереду Вічність. Місце ваше у ній залежить від того що і як ви зробите зараз.

Моя революція.

admin — Tue, 22 Nov 2005 16:32:33 +0000

Не збирався нічого писати, але занесло сьогодні на Майдан. По справах. Якщо чесно, то вилетіло з голови дійство яке там було (є-буде). Підгадав таксист сказавши, що до самого Майдану добратися буде важко. АГА!

Можна довго сперечатися про наслідки, можна довго говорити про передумови – дурня. Важливий факт: мільйони людей були там. Із мільйоном сподівань, по мільйонам причин. Кожен зробив свою революцію. Кожен ОТРИМАВ щось взамін.

Гуляючи по майдану і слухаючи ТУ САМУ музику, дивлячись на ТАКІ САМІ стрічки, стяги, плакати груди розпирало. Готовий був зробити все так само не думаючи що буде через рік. Я згадув СВОЮ революцію.

ЩЕ: Че не зупинявся. Можна було залишитися міністром культури Куби після першої виграної революції і курити бамбук.

Друзі -> добре.

admin — Sun, 20 Nov 2005 12:43:01 +0000

Зовсім не памятаю моменту цієї фотографії. В(и)гадав місце і, приблизно, час.

На фотографії погляд, який я унаслідував від мами. Називається: “Погляд за межі”. Хто знає що там таке – зрозуміє.

ЩЕ: Як добре мати друзів, що не дають забути.

20 років життя.

admin — Fri, 18 Nov 2005 14:50:04 +0000

Отут людина продає 20 років свого життя. За 250 тисяч американських грошей. Сумно, товариші. Велику частину свого життя людина займалася улюбленою (сподіваюся) справою. Досягає неабияких результатів – її вважають найбільшим спеціалістом у цій справі. І це все на продаж.

Сумно буде через 20 років зрозіміти як багато ти втратив через одне-єдине захоплення. Скільки недо(-любив, -випив, -сміявся). Не зупинятися… Любити…

ЩЕ: Саме заняття вищезгаданої людини, в цілому, не має значення.