Статті з мітками життя

Щасливих людей не буває.

Серпень 7, 2006 / Категорично в життя / Вже є коментарів: 2

Міша був щасливою людиною. У нього була собака Гінеус, улюблена робота, два сина, машина, можливість у п’ятницю випити пива і сходити з друзями в сауну, дружина, що замучилась боротися з цими походами, теща що жила в хоч і ближньому, але зарубіжжі і ще купа ознак достатньо щасливого життя середньо-статичного соціально-розвинутого землянина.

ЩЕ: Гінеус сдох першим.

Попередні підсумки.

Червень 9, 2006 / Категорично в життя / Коментуй

«Рік був цікавим і захопливим», – напишу я десь в середині жовтня. Життя тішить кожен день. Багато їздив. Багато бачив. Турбує одне: самовизначення (тобто проблема вибору сфери діяльності, планування сім’ї, самовдосконалення і т.д.). Пригадується жарт про BMW X5. Нижче слідує перелік питань, які допомагають мені. Можливо стане в пригоді.

  • Якщо б ти взнав, що жити залишилось 1 рік – як би ти його провів?
  • Яку сферу діяльності ти б вибрав будучи зовсім необмеженим у засобах?
  • Якби в тебе була можливість робити щось найкраще у світі – що б це було?

ЩЕ: Сандер може наштовхнути на цікаві думки.

І сниться нам…

Лютий 15, 2006 / Категорично в думки вголос, життя / Вже є коментарів: 2

Бувають дні коли хочеться кинути все і полетіти світ за очі. Все дістало. Все не подобається. Не тішить.
Бувають дні яких ми не пам’ятаємо. Вони стираються. Самознищуються. І через деякий час вже важко сказати яким був той день.
Бувають миттєвості що хотілось би переживати вічно. Їх ми згадуємо часто. Смакуємо. Пробуємо повернути-перевернути.

Останнім часом мені не хочеться втікати.
Останнім часом я пам’ятаю всі дні.
Останнім часом у мене багато приємних миттєвостей.

Сплю?

Ти мене бачиш?

Січень 24, 2006 / Категорично в думки вголос, життя / Коментуй

- Мам, знаєш що я загадала коли мені виповнилося 6 років?
- Що, доцю?
- Щоб дорога до бабусі була не 200 кілометрів, як зараз, а 10. І мені здається бажання збулося – ми так швидко приїхали.
- Це неможливо.  Ти просто подорослішала і змінилося твоє сприйняття, а дорога залишилась тією ж.

Треба тренувати сприйняття. В ньому вся суть. Світ навколо немає ніякого значення. Важливо тільки те як ми його сприймаємо. Задача ускладнюється тим що не існує точки відліку або ж форми для порівняння. Ми все ускладнюємо творячи далекі від ідеального ідеали, посипаючи їх комплексними комплексами і підігріваючи немотивованими емоціями. Рафінація профанує тіло. Профанація рафінує мозги.

ЩЕ: Кажуть існують оголені душі, а чув хтось про оголене сприйняття? Погоджуюсь оголитись, але бачити оголеними вас? Дякую, не треба.

Переглянути старіші статті »