andyway.com.ua » життя

Щасливих людей не буває.

admin — Mon, 07 Aug 2006 12:23:01 +0000

Міша був щасливою людиною. У нього була собака Гінеус, улюблена робота, два сина, машина, можливість у п’ятницю випити пива і сходити з друзями в сауну, дружина, що замучилась боротися з цими походами, теща що жила в хоч і ближньому, але зарубіжжі і ще купа ознак достатньо щасливого життя середньо-статичного соціально-розвинутого землянина.

ЩЕ: Гінеус сдох першим.

Попередні підсумки.

admin — Fri, 09 Jun 2006 05:21:35 +0000

«Рік був цікавим і захопливим», – напишу я десь в середині жовтня. Життя тішить кожен день. Багато їздив. Багато бачив. Турбує одне: самовизначення (тобто проблема вибору сфери діяльності, планування сім’ї, самовдосконалення і т.д.). Пригадується жарт про BMW X5. Нижче слідує перелік питань, які допомагають мені. Можливо стане в пригоді.

Якщо б ти взнав, що жити залишилось 1 рік – як би ти його провів?
Яку сферу діяльності ти б вибрав будучи зовсім необмеженим у засобах?
Якби в тебе була можливість робити щось найкраще у світі – що б це було?

ЩЕ: Сандер може наштовхнути на цікаві думки.

І сниться нам…

admin — Wed, 15 Feb 2006 17:03:24 +0000

Бувають дні коли хочеться кинути все і полетіти світ за очі. Все дістало. Все не подобається. Не тішить.
Бувають дні яких ми не пам’ятаємо. Вони стираються. Самознищуються. І через деякий час вже важко сказати яким був той день.
Бувають миттєвості що хотілось би переживати вічно. Їх ми згадуємо часто. Смакуємо. Пробуємо повернути-перевернути.

Останнім часом мені не хочеться втікати.
Останнім часом я пам’ятаю всі дні.
Останнім часом у мене багато приємних миттєвостей.

Сплю?

Ти мене бачиш?

admin — Tue, 24 Jan 2006 09:42:00 +0000

- Мам, знаєш що я загадала коли мені виповнилося 6 років?
- Що, доцю?
- Щоб дорога до бабусі була не 200 кілометрів, як зараз, а 10. І мені здається бажання збулося – ми так швидко приїхали.
- Це неможливо. Ти просто подорослішала і змінилося твоє сприйняття, а дорога залишилась тією ж.

Треба тренувати сприйняття. В ньому вся суть. Світ навколо немає ніякого значення. Важливо тільки те як ми його сприймаємо. Задача ускладнюється тим що не існує точки відліку або ж форми для порівняння. Ми все ускладнюємо творячи далекі від ідеального ідеали, посипаючи їх комплексними комплексами і підігріваючи немотивованими емоціями. Рафінація профанує тіло. Профанація рафінує мозги.

ЩЕ: Кажуть існують оголені душі, а чув хтось про оголене сприйняття? Погоджуюсь оголитись, але бачити оголеними вас? Дякую, не треба.

I’m back and ready to go!

admin — Wed, 18 Jan 2006 23:16:18 +0000

Канікули, відпочинок – супер. А тепер дуже хочеться попрацювати. Якщо комусь треба прибратися чи попрасувати шкарпетки – запрошуйте. Перші фотопідсумки вже у галереї.

Далі, як завжди, буде.

Надія.

admin — Thu, 01 Dec 2005 11:09:33 +0000

Є у мене знайома Надя-Надія-Надійка. Вона шукала принца. Давно шукала. Саме так – не чекала, а шукала. Я знаю Надю багато років і пам’ятаю її красивою. Не те щоби зараз здоровий, половозрілий ~~мужчина~~ прихильник(ця) жіночої красоти, не обернувся їй вслід; та з віком ми… дорослішаємо і змінюємося, гублячи, як мінімум невинність. Багато принців, князів, графів і, часом, королів потопталися по надії Надії, залишаючи після себе часом хороше, але здебільшого сміття.

ЩЕ: Зараз Надійка ін лав з хлопчиком що на 7 рокав молодше неї. Вже 2 тижня вони разом.

ЩЕЩЕ: Найкраща подруга Наді – Таня, вийшла заміж за короля, що колись топтався по надії. Чекають третю дитину і хевають сімейне щастя.

Міф мультизадачності.

admin — Wed, 23 Nov 2005 21:23:04 +0000

Я не переконаний у правильності нежчепоказаного. Навіть навпаки. Хоча це дуже індивідуальна річ, але я набагато продуктивніше працюю над декількома задачами одночасно.

Взято отут.

Детектив. Фінал.

admin — Tue, 22 Nov 2005 11:00:09 +0000

Детективний сюжет із життя розвернувся у комедійний. У фіналі сказав собі: “Сам дурак”. Незвично коли із заматерілого режисера роблять актора другого плану. Але було весело. Майже всім. Нажаль це ще одна історія всіх подробиць якої незнає ніхто.

ЩЕ: Сьогодні всі пишуть про річницю революції… Не буду.

Цілі визначені. Задачі поставлені. За роботу.

admin — Sun, 20 Nov 2005 12:35:30 +0000

Хотілося дивного – сталося. Розвинув маленький детективний роман у реалі. Із присмаком жагучої страсті. Все ще у процесі, а тому не зрозуміло чи буде хеппі-енд. Зараз головний герой розібрався в своїх бажаннях і рухається у напрямку їх втілення. Сподіваюсь, тиждень що гряде розтавить приорітети.

Ямайка. Не тільки растаманство (Updated).

admin — Mon, 31 Oct 2005 19:13:29 +0000

Цим постом я почну (оффтопік: спробую. хоча треба зав’язувати з пробуванням) серію публікацій про подорожі туди і, що цікаво, назад.
Так ось: Ямайка. Що в слові цьому? Дехто чує солодкуватий запах дурману, інші згадують славне корсарське минуле острова. Для мене це була необхідність з’їздити Туди, куди, реально, не ходять поїзди: турції-єгипти і тайланди вже порядком піднадоїли і хотілося справжньї екзотики.

Перша проблема з якою стикнулися – пошук спеціалізованого туроператора. Навіть Всемогутній Гугл майже спасував перед цією проблемою. По крайній мірі це зайняло набагато більше часу ніж завжди. Знайшлися добрі люди – дуже рекомендую.
Їдемо. Летимо. З самого початку сталася річ, до якої готовився але зовсім не вірив: я, курець-куряга із дев’ятилітнім стажем, закинув цю справу. Але ближче до суті. Завдячуючи добрим людям організація була на досить високому рівні. Зустрічала нас гід, дівчина з Прибалтики, з довгими ногами і виразними очима (you know what I mean ). А дальше почалося зануреня в культуру. Шофер, що мав відвести нас у готель, зявився через 40 хвилин замість обіцяних 5 і ми вперше почули фразу: “Yaman. Jamajca – no problem”, що виражає у повній мірі дух і настрій охопивший острів. На Ямайці немає проблем. Просто часом для того щоб тебе обслужили треба зачекати. Якщо не робити з цього проблеми то Яман і Айрі.

(по ходу добавлю сюди подробиць)

Взагалі, іхати на Ямайку потрібно. Тільки обов’зково з коханою людиною. Почуття гарантовано окріпнуть і запалають під жарким карибським сонцем. Остудятся і загартуються у приємно-прохолодних гірських річках. Будуть стікати по губам солодким дурманом місцевих фруктів.