Цілі визначені. Задачі поставлені. За роботу.
Хотілося дивного – сталося. Розвинув маленький детективний роман у реалі. Із присмаком жагучої страсті. Все ще у процесі, а тому не зрозуміло чи буде хеппі-енд. Зараз головний герой розібрався в своїх бажаннях і рухається у напрямку їх втілення. Сподіваюсь, тиждень що гряде розтавить приорітети.
Ямайка. Не тільки растаманство (Updated).
Цим постом я почну (оффтопік: спробую. хоча треба зав’язувати з пробуванням) серію публікацій про подорожі туди і, що цікаво, назад.
Так ось: Ямайка. Що в слові цьому? Дехто чує солодкуватий запах дурману, інші згадують славне корсарське минуле острова. Для мене це була необхідність з’їздити Туди, куди, реально, не ходять поїзди: турції-єгипти і тайланди вже порядком піднадоїли і хотілося справжньї екзотики.
Читати далі »
Бажання вихідного дня.
Якось непомітно життя скотилося до тих самих образів від яких утікав їдучи з Європи. Робочий тиждень: з понеділка по п’ятницю – працюємо. П’ятниця вечір – дикий гульдебан із друзями після якого, як правило, прокидаєшся невідомо де і дуже часто невідомо з ким. Кава, легкий сніданок; якщо це спонукає – залишаєшся до вечора, щоб потім зникнути тижня на два (назавжди?). Часом, на закінчення дня, молодший брат (майстер спорту) затягне в басейн і дегідрація організму минає легше. Неділя – повний релакс. Спілкування із близькими, підсилене почуттям вини за те, що вчора прокинувся невідомо де і невідомо з ким. Підготовка до робочого тижня. А далі: з понеділка по п’ятницю – працюємо…
Читати далі »
Людина в масці. Не Зорро.
Я часто ношу маски. Не завжди свідомо, не завжди осмисленно. Але на деякий час, забуваючись, я просто зливаюсь з маскою в єдине ціле. Це зовсім не схоже на шизофренію (ну знаєте: Фігаро там, Фігаро тут, а чи є у вас план, містере Фікс). Читати далі »