Карпати. Осінь. Ляпота.
Підговорив друзів, знайомих, товаришів і махнули у Карпати. Відпочиваю там по декілька раз в рік на протязі 2 десятиліть (ух! я не молодий) і кожен раз нове відчуття, нові смаки, нові бажання. Цього разу всю дорогу мріяв про Горілку з Салом. По пляшечці стікає сльоза роси. Сало духмяне і п’янить не меньше. Мрія збулася, подарувавши дуже файну забаву: влаштували дискотеку під відкритим небом і перлися під Барбітуру до самого ранку.
Деякі фотографії отут.
Як романтично пахне ковбаса,
І помідори густо зашарілись,
А в пляшці чиста, мов роса,
Горілочка домашня зачаїлась.
І ніжно сало збавлює тільцем,
І хліб наставив загорілу спину,
Якщо ти млієш – слухаючи це,
Чому ж ти, блять, не любиш Україну?
Патріот(ЧЕ).
Колись, будучи малим і дурним, я кричав на кожному кроці про свою патріотичність і любов до Батьківщини. Зробила зауваженя дівчина, від якої важко було сподіватись глибини у роздумах…
Подорослішав. Порозумнішав (?). У класиків виходить краще.
Читати далі »
…не люблю рабов.
-Отдать тебе любовь?
-Отдай…
-Она в грязи.
-Отдай в грязи…
-Я погадать хочу..
-Гадай
-Еще хочу спросить…
-Спроси…
Читати далі »
Истину глаголишь…
Дорогущий фирменный поезд, самое дорогое купе… в купе садятся двое – батюшка и бизнесмен. Оба такие “настоящие” со всеми причитающимися атрибутами. Бизнесмен только пиджак скинул, галстук распустил, сразу кинулся к ноутбуку и давай стучать. Поезд тронулся, батюшка немного газетку почитал, бороду огладил и говорит: Читати далі »